Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2015 року Справа № 52/310 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С.- головуючого, Коробенко Г.П., Сибіги О.М.перевіривши матеріали касаційної скаргитовариства з обмеженою відповідальністю "Спортивно-оздоровча база відпочинку "Зелена Затока"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2014у справігосподарського суду м. Києваза позовомзаступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України до1. Київської міської ради 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивно-оздоровча база відпочинку "Зелена Затока"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача1. Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Спортивно-оздоровча база "Блакитна хвиля"провизнання недійсним рішення, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, визнання відсутності права користування земельною ділянкою та повернення земельної ділянкив судовому засіданні взяли участь представники:від позивача:прокурор відділу Генеральної прокуратури України Гудименко Ю.В., посв.№014715 від 21.01.2013;від відповідача:1)не з'явились; 2)Теплюк В.С. дов. №02 від 16.01.2014;від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача1)Апалько О.С. - дов. №09703-13247 від 26.11.2014; не з'явились;від Генеральної прокуратури Українипрокурор відділу Гудименко Ю.В., посв.№014715 від 21.01.2013;ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 09.07.2014 господарського суду м. Києва (судді: Івченко А.М. - головуючий, Любченко М.Є., Спичак О.М.) позовні вимоги задоволено частково.

Визнано недійсним з моменту прийняття рішення Київської міської ради №56/3494 від 26.02.2010 "Про передачу земельної ділянки ТОВ "Спортивно-оздоровча база відпочинку "Зелена затока" для експлуатації, обслуговування і реконструкції існуючих будівель та благоустрою території з озелененням на вул. Лютневій, 60 у Голосіївському районі м. Києва"; визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 05.07.2010, укладений між Київською міською радою та ТОВ "Спортивно-оздоровча база відпочинку "Зелена затока", зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 07.07.2010 за №79-6-00774 у книзі записів державної реєстрації договорів; визнано відсутність у ТОВ "Спортивно-оздоровча база відпочинку "Зелена затока" права користування земельною ділянкою, що розташована на вул. Лютневій, 60 у Голосіївському районі м. Києва площею 3,0608 га, кадастровий номер 8000000000:90:332:0028; зобов'язано ТОВ "Спортивно-оздоровча база відпочинку "Зелена затока" повернути у комунальну власність Київської міської ради земельну ділянку площею 3,0608 га, що розташована на вул. Лютневій, 60 у Голосіївському районі м. Києва; стягнуто з ТОВ "Спортивно-оздоровча база відпочинку "Зелена затока" в дохід Державного бюджету України 340 грн. судового збору; в іншій частині позову відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що оспорюване рішення Київської міської ради № 56/3494 від 26.02.2010 прийнято з порушенням вимог земельного законодавства, зокрема ст. 5 Земельного кодексу України, щодо поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення раціонального використання та охорони земель.

Постановою від 16.12.2014 Київського апеляційного господарського суду (судді: Корсакова Г.В. - головуючий, Ільєнок Т.В., Станік С.Р.) рішення від 09.07.2014 господарського суду м. Києва скасовано в частині зобов'язання ТОВ "Спортивно-оздоровча база відпочинку "Зелена затока" повернути у комунальну власність Київської міської ради земельну ділянку площею 3,0608 га, що розташована на вул. Лютневій, 60 у Голосіївському районі м. Києва (п. 5 резолютивної частини рішення). В цій частині в задоволенні позову відмовлено. Пункти 1, 2, 3, 4, 7 резолютивної частини рішення господарського суду м. Києва від 09.07.2014 залишено без змін.

Постанова мотивована тим, що вимога про зобов'язання повернути спірну земельну ділянку до комунальної власності може бути заявлена лише Київською міською радою, як представником територіальної громади міста Києва, або в її інтересах, оскільки у даній справі Київська міська рада виступає у процесуальному статусі відповідача-1, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Не погоджуючись з судовими рішеннями господарських судів ТОВ "Спортивно-оздоровча база відпочинку "Зелена затока" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати, посилаючись на порушення господарськими судами норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України; ст.ст. 12, 17, 20, 60, 61, 123 Земельного кодексу України; ст. 11110 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник вказує, що рішення Київської міської ради № 56/3494 від 26.02.2010 та договір оренди земельної ділянки від 05.07.2010 відповідають чинному законодавству.

Інші учасники судового процесу не скористались правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, відзиви на касаційну скаргу до Вищого господарського суду України на момент прийняття постанови у справі не надали.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити частково.

Господарськими судами встановлено, що 14.12.2009 ТОВ "Спортивно-оздоровча база відпочинку "Блакитна хвиля" (продавець) та ТОВ "Спортивно-оздоровча база відпочинку "Зелена затока" (покупець) уклали договір купівлі-продажу нерухомого майна, за умовами якого покупець купив нерухоме майно, яким є база відпочинку у складі: будівлі (літ. А, Б, В, Г, Д,Ж, З), душова (літ. М), будинок охорони (літ. О), вбиральня (літ. Н), загальною площею 250,90 кв.м, розташоване за адресою: м. Київ, Голосіївський район, вул. Лютнева, 60 (надалі об'єкт).

За п. 1.3 даного договору об'єкт в цьому договорі крім вказаного вище, охоплює також будь-які інженерні та будь-які інші комунікації, санітарно-технічні системи та іншу інфраструктуру, що забезпечує можливість використання об'єкта за призначенням.

Господарськими судами також встановлено, що 26.02.2010 Київська міська рада прийняла рішення №56/3494 "Про передачу земельної ділянки ТОВ "Спортивно-оздоровча база відпочинку "Зелена затока" для експлуатації, обслуговування і реконструкції існуючих будівель та благоустрою території з озелененням на вул. Лютневій, 60 у Голосіївському районі м. Києва". Даним рішенням Київська міська рада також затвердила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "Спортивно-оздоровча база відпочинку "Зелена затока" для експлуатації, обслуговування і реконструкції існуючих будівель та благоустрою території з озелененням на вул. Лютневій, 60 у Голосіївському районі м. Києва та передала ТОВ "Спортивно-оздоровча база відпочинку "Зелена затока", за умови виконання пункту 3 цього рішення, у довгострокову оренду на 25 років земельну ділянку загальною площею 3,09 га (у тому числі в межах прибережних захисних смуг площею 1,24 га) для експлуатації, обслуговування і реконструкції існуючих будівель та благоустрою території з озелененням на вул. Лютневій, 60 у Голосіївському районі м. Києва у зв'язку з переходом права власності на будівлі і споруди за договором купівлі-продажу №190 від 14.12.2009 (акт приймання-передачі від 14.12.2009), у тому числі: площею 2,55 га - за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування та площею 0,54 га - за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення.

На виконання вказаного вище рішення 05.07.2010 Київська міська рада (орендодавець) та ТОВ "Спортивно-оздоровча база відпочинку "Зелена затока" (орендар) уклали договір оренди земельної ділянки, який зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 07.07.2010 за № 79-6-00774 у книзі записів реєстрації договорів.

Пунктом 2.1 договору сторони передбачили, що об'єктом оренди є земельна ділянка, розташована в м. Києві по вул. Лютневій, 60, розміром 3,0926 га в тому числі в межах прибережних захисних слуг 1,2679 га; цільове призначення - для експлуатації, обслуговування і реконструкції існуючих будівель та благоустрою території з озелененням; кадастровий номер - 8000000000:90:332:0028.

Згідно ч.1 ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно ст.3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 60 Закону України "Про місцеве самоврядування" (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення) визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси.

За ч. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Статтею 9 Земельного кодексу України визначено повноваження Київської міської ради у галузі земельних відносин, зокрема розпорядження землями територіальної громади міста, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього кодексу та вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частинами 1, 2 та 3 ст. 123 Земельного кодексу України (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного рішення міської ради) визначено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).

Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Рішенням Київської міської ради "Про питання створення ландшафтного заказника місцевого значення "Жуків острів" №162/1996 від 22.08.2007 схвалено схему меж ландшафтного заказника місцевого значення "Жуків острів" за матеріалами детального плану території острова Жуків, схвалених архітектурно-містобудівною радою при Головному управлінні містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 18.04.2007, розроблену комунальним об'єднанням "Центр містобудування та архітектури", у складі детального плану території острова Жуків. Однак господарськими судами достеменно не встановлено чи ввійшла у межі ландшафтного заказника місцевого значення земельна ділянка за адресою м. Київ, вул. Лютнева, 60.

Також господарські суди не надали належної правової оцінки п.3 висновку судової будівельно-технічної експертизи від 08.11.2012 де вказано, що спірна земельна ділянка не потрапляє у межі ландшафтного заказника місцевого значення "Жуків острів".

Як встановлено господарськими судами висновком Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 22.03.2007 погоджено надання земельної ділянки ТОВ "Спортивно-оздоровча база відпочинку "Зелена затока" за обов'язкової умови отримання згоди Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, як замовника містобудівної документації, КО "Центр містобудування та архітектури, як розробника містобудівної документації території, ДП "Інститут генерального плану м. Києва". Однак у матеріалах справи містяться два висновки Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища, проте предметом дослідження господарськими судами був тільки висновок Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 22.03.2007, а висновок Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища №09-8680 від 22.08.2007, який виданий після визначення меж заказника "Жуків острів", господарськими судами залишений поза увагою та йому не надано належної правої оцінки.

За твердженням ТОВ "Спортивно-оздоровча база відпочинку "Зелена затока" спірна земельна ділянка не межує з ландшафтним заказником "Жуків острів" та у матеріалах справи містяться наявні докази цього, зокрема: план зонування земель - витяг бази даних Державного земельного кадастру від 03.02.2012; схема меж ландшафтного заказника "Жуків острів" за матеріалами детального плану території острова Жуків, схвалених архітектурно-містобудівною радою при Головному управлінню містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 18.04.2007 з ПК "Кадастр" Головного управління земельних ресурсів КМДА додатку до рішення Київської міської ради №162/1996 від 22.08.2007, однак господарськими судами цим доказам не надано належної правової оцінки та їх також залишено поза увагою.

Відповідно ч.1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Господарськими судами встановлено, що відповідно п. 1 судової будівельно-технічної експертизи від 08.11.2012 фактична площа спірної земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лютнева, 60 та зайнята будівлями і спорудами бази відпочинку, а саме під садовими будинками (літера А, Б, В, Г, Д, Ж, З, К, Л), душовою (літера М), будинком охорони (літера О), вбиральнею (літера Н), становить 318, 0 кв. м. Однак за ст. 120 Земельного кодексу України (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного рішення міської ради) якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Проте господарськими судами не з'ясовано, яка земельна ділянка знаходилась у користуванні попереднього користувача ТОВ "Спортивно-оздоровча база відпочинку "Блакитна хвиля", та яка земельна ділянка необхідна для обслуговування спортивно-оздоровчої бази.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Розгляд питання набуття та реалізації права користування землею в м. Києві, особливості та процедура надання в постійне користування та передачі в оренду земельних ділянок в м. Києві фізичним та юридичним особам та оформлення права користування землею на підставі прийнятих Київською міською радою рішень врегульовано "Регламентом розгляду питань щодо набуття та реалізації права користування землею в м. Києві", який затверджений рішенням Київської міської ради "Про врегулювання процедури передачі в користування земельних ділянок в м. Києві" №457/1867 від 15.07.2004.

Частиною 4 ст.17 вказаного вище рішення №457/1867 передбачено, що органи, які погоджують проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надають висновки щодо можливої передачі земельної ділянки в оренду, протягом двох тижнів приймають позитивне або негативне рішення.

Стаття 123 Земельного кодексу України містить вичерпний перелік органів від яких вимагається погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. За твердженням ТОВ "Спортивно-оздоровча база відпочинку "Зелена затока" матеріали справи містять всі необхідні висновки всіх встановлених органів виконавчої влади, однак цьому не надано належної правової оцінки.

Неповне з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для справи, дає підстави для скасування ухвалених у справі судових рішень та передачі справи на новий розгляд.

Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки господарського суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

При вирішенні спору господарський суд зобов'язаний прийняти рішення, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні господарського суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Зважаючи на те, що відповідно ст.1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

При новому розгляді справи необхідно повно та всебічно з'ясувати всі обставини справи, дати їм належну правову оцінку та постановити законне та обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.1115, п.3 ст. 1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову від 16.12.2014 Київського апеляційного господарського суду та рішення від 09.07.2014 господарського суду м. Києва зі справи №52/310 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду м. Києва

Головуючий В.С. Божок

Судді Г.П. Коробенко

О.М. Сибіга